DataLife Engine > Новости > Вибори 2015: Віталій Давиденко - кандидат в мери м.Боярка, інтерв'ю.

Вибори 2015: Віталій Давиденко - кандидат в мери м.Боярка, інтерв'ю.

15-10-2015, 12:05. Разместил: colombina Почетный Президент Всеукраинской Федерации Техники Конноспортивного туризма Виталий Давиденко выдвинул свою кандидатуру на пост городского главы г.Боярка Киево-Святошинского района. Интервью с журналистом Наталией Гордиенко.


В.І.: Я попереджую, я – людина упереджена. Тому усе, що буде викладено у цьому виданні, має особисте ставлення до інтерв’юера.

Обертайся назад, як казали діди.
На долонях часу знайдеш долі сліди.
Може, десь між зірок заблукала вона,
А у небі, як дзвін, їхня пісня луна.

Доля наша, доля –
Чорним димом переповнені вітрила.
Чом в зелене поле
Не з косою, а з бідою знарядила
Ген за синім морем
Ясне сонце чорна хмара затулила,
Чим земля стражденна Україна
Перед Богом завинила?

Україна моя, день новий зустрiчай!
Чи горiть, чи цвiсти, то не визначить час.
Що чекае її, все залежить вiд нас.

Цей вірш написав я дуже давно. Може й не розуміючи про що в ньому йде мова. «Божа дудка…», як сформулював один із видатних поетів нашого міста.

Корр.: Віталію Івановичу, Ви висуваєте свою кандидатуру на посаду голови Боярського міського голови. Я б хотіла, щоб Ви пригадали події десятирічної давнини.
В.І.: У 2005 році у довиборах на посаду мера Боярки (мер обирався на 9 місяців до наступних строкових виборів) я переміг із перевагою у 200 голосів Данченко Влада і, ще більше, Добрівського Тараса. Політична ситуація після Помаранчевої революції склалася так, що я – безпартійний – не вписувався у нову схему, а Данченко був протеже нової влади. Все було зроблено так, що вибори боярського мера були визнані сумнозвісною суддею Дубас недійсними. Аргументація тривіальна: в.о. мера В.Мазуренко ніби-то не забезпечив технічну і організаційну частину виборів. На нього мали завести кримінальну справу, але ви ж розумієте, що таке «політична доцільність»…

Корр.: Я б хотіла зупинитись на особистому. Адже, коли боярчани обиратимуть свого мера, вони мають знати якнайбільше про нього, зокрема про його родину.
В.І.: З тилом у мене все в повному порядку. Дружина Олена, три донечки. Звісно, іноді буває складно, але все нівелює Любов. Старша дочка Ганна нещодавно вийшла заміж. Поєдналися дві творчі особистості, шукають свої стежки-доріжки. Марія закінчила дев’ятий клас, поїде навчатися до Польщі за фахом «Туризм і готельне господарство». Це її вибір, вона протягом року дуже наполегливо вчила польську мову. Молодшенька Іванка у цьому році йде до першого класу. Як бачите, таємниць у мене немає.

Корр.: Вимальовується Ваш портрет, як людини різнопланової, всебічно освіченої і наполегливої. Але я б хотіла повернутися до справ буденних. Ми почали розмову про вибори, про Ваше рідне місто. Давайте трохи поговоримо про перспективи. Ви будете боротися за посаду мера Боярки, чого очікувати боярчанам, які реалії Вашої майбутньої роботи, якщо все складеться так, як задумано?
В.І.: Скажу відверто, дарма люди так прагнуть потрапити у це крісло. Згадайте, кого з наших мерів народ носив на руках? Так отож… А для мене моє ім’я дуже важливе. Тому знаю, буде нелегко... Йду на вибори з почуття боргу, справедливості й любові до свого рідного міста і його мешканців. Я вважаю, що вони варті кращого життя. Тому буду пахати і використовувати усі можливі засоби і методи для реалізації моїх амбіцій щодо міста, звісно, в правовому полі.

Корр.: Але як відреагує місцевий «бомонд» на Вашу кандидатуру?
В.І.: Ви маєте на увазі впливових людей міста? Тут не все так просто. Моя позиція така: зміг заробити сам, допоможи заробити своєму місту. Я підкреслюю, СВОЄМУ місту. І всі вони розуміють, про що йде мова. Час вносить свої корективи, але суть не змінюється, якщо вони спрямовані на відбудову. Це стосується як матеріального, так і духовного. На цьому шляху в мене чимало однодумців, пересічних громадян, та місцевих підприємців – справжніх патріотів. Вони розуміють: місту Боярка потрібен господар, а не політик. Отже довкола цього ми маємо об’єднатись, полишивши партійні уподобання та особистий зиск. Врешті решт, вирвати місто з пазурів бруду, бездоріжжя, хаосу забудов, наркоманії і злочинності – наша спільна мета і це всі розуміють. Але для цього потрібна команда однодумців і підтримка громадян.

Корр.: Як реалізувати ідею такої команди?
В.І.: Лише за принципом високого професіоналізму і патріотизму. І це не гучні слова. Адже в кожному селі, містечку, місті ми повинні будувати Україну. Враховуючи останні закони щодо місцевих рад, наповнення і використання бюджетних коштів – це не проблема. Головне – чесність і прозорість для спільноти, ви розумієте, про що я. Все залежить не лише від ідеї і не від окремої людини. Підтримають, чи ні, повірять, чи ні. Це стосується і кожного громадянина, тобто колективна праця розуму, інтелекту, робочих рук. На чолі цих перетворень має стояти людина зі здоровими амбіціями і відповідною репутацією. Не важливо, це буду я чи хтось інший.

Корр.: Безперечно, Ви людина амбітна, інакше, не прагнули б очолити місто. Розкажіть, як Ваша робота депутатом райради допомагає реалізовувати ваші амбіції відносно міста?
В.І.: Я зупинюсь на деяких справах. Здавалося, це має робити виконавча влада, але виявляється, що ні. Наприклад, треба було відремонтувати дах в дитячому садку «Берізка», домігся, як то кажуть, продавив. За моїм втручанням мешканці гуртожитку Комунгоспу приватизували житло. Осередок культури кінотеатр «Космос» тепер має власного хазяїна – Будинок творчості. Ветерани тепер безкоштовно рибалять у Забір’ї. Та інші справи. Взагалі, необхідно створити таку систему, яка б виключала необхідність тиску на чиновників, а сама працювала на людей.

Корр.: Вибачте мені таку прискіпливість, але я все ж таки хотіла б знати, як місто може заробляти самостійно гроші, за Вашим висловом.
В.І. : Згадаймо 2005 рік, мою передвиборчу кампанію. Я говорив про статус Боярки, як міста санаторно-курортного типу. Нажаль, нічого не змінилося ані з містом, ані з моїми переконаннями. Я бачу один шлях: треба зробити так, щоб місто раз і назавжди стало самодостатнім, вирішити питання наповнення бюджету по максимуму. Це наш ліс, від Боярки до Забір’я і Бобриці. Необхідно домовитись про його передачу боярською ЛДС місту зі зміненням цільового використання на статус рекреаційної зони. Включити в межі населеного пункту і передати міськраді. Тільки тоді місцева громада буде мати можливість перетворити наш ліс у дендропаркову зону, а не полігон для вирощування будівельного лісу. Лише міськрада буде розпорядником території лісу. Для забезпечення безперешкодного відвідання боярської лісопаркової зони необхідно збудувати підземний перехід автотранспорту в зоні переїзду Стара – Нова Боярка. Відновити експрес-маршрут електрички Київ-Боярка.
Далі запросити інвесторів, залучити міжнародні організації, які дають цільові транші, розробити проект і збудувати, якщо хочете, «Бояркаленд», комплекс, з велодоріжками, басейнами, кінотеатрами, пунктами харчування, дитячими атракціонами тощо. НІЯКОЇ КОТЕДЖНОЇ ТА БАГАТОПОВЕРХОВОЇ ЗАБУДОВИ! Зробити чудову зону відпочинку і розваг. А це, в свою чергу, і робочі місця, і наповнення бюджету, і статус курортного міста. Тоді буде асфальт, освітлення і чистота в кожному провулку, камери відеоспостереження по всьому місті, щоб знати «героїв» в лице, а працівники соціальної сфери не будуть ходити з простягнутою рукою.

Корр.: Користуюся люб’язністю мого співрозмовника, я цитую рядки з його вірша. Що може бути точніше, ніж ці щирі слова:



З повагою, Наталія Гордієнко, член Національної Спілки Журналістів України.

---

Вернуться назад